РЖАТИ, РЖУ, РЖЕШ,
Ржати, ржу, ржеш, гл. Ржать. Коники ржали його везучи. Чуб. V. 882.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 14.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
РИБА, БИ, →← РЖАННЯ, НЯ́,